Фармринок України-2022: падіння обсягів, зростання собівартості та перспективи виробництва – думки

Фармацевтичний ринок у 2022 році запам'ятається суттєвим падінням обсягів та зростанням собівартості, які, проте, підштовхнули найбільших вітчизняних фармвиробників до пошуку нових напрямків розвитку.
Істотних змін у ТОР-10 на роздрібному ринку не відбулося.
"Утримує лідерство "Фармак", до нього впритул наблизилась "Дарниця", змістивши "Санофі" на третю позицію. Також покращили свої позиції "Аціно Фарма", "КРКА", Київський вітамінний завод. "Тева", "Артеріум", "Кусум" Хелскер" та "Менаріні", навпаки, посунулися нижче, проте залишилися в десятці", - повідомили аналітики.
При цьому у сегменті бюджетних закупівель за підсумками 2022 року першість залишилася за виробником вакцини від COVID-19 – компанією Sinovac. З мінімальним відривом від неї йде "Юрія-фарм", на третє місце піднялася компанія "Рош".
"Суттєво покращили свої позиції "Містраль капітал менеджмент", "PC Віста", "Дарниця" та "Новартіс". Значно знизився в рейтингу бюджетних закупівель "Фармак", дещо змістилися група "Здоров'я" та "Артеріум"".
За словами виконавчого директора фармкомпанії АТ "Фармак" (Київ) Володимира Костюка, за підсумками 2022 року загальні обсяги аптечного продажу знизилися на 29%, інфляція на фармринку склала 19%.
"Ситуація для бізнесу досить складна. Багато гравців національного ринку зазнали збитків. У випадку з нашою компанією це втрата складів з усією готовою продукцією та пакувальними матеріалами на суму понад 1,5 млрд грн. Для розуміння масштабу - це більше, ніж чистий прибуток компанії в 2020 року", - сказав він.
Однак незважаючи на падіння частки "Фармака" у другому та третьому кварталах до 5%, з кінця 2022 року компанія "впевнено рухається до звичних 6%", зазначив Костюк. 2022 року в умовах війни "Фармак" випустив на ринок 16 нових продуктів і відкрив ділянку з виробництва небул.
Водночас, коментуючи вплив війни на ринок фарми, Костюк зазначив, що українці почали економити, підтвердженням чого є, зокрема, суттєве падіння продажів дієтичних добавок у 2022 році, наприклад, вітамінів на 44% в обсягах реалізації.

Крім цього, серед тенденцій минулого року – зниження реалізації протизастудних та противірусних препаратів, антитромботичних засобів, що застосовуються при лікуванні COVID-19.
"У топі продажів залишається група препаратів для лікування хронічних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, діабет, епілепсія, психічні захворювання, а також група заспокійливих препаратів через стресовий стан населення під час війни", - сказав він, коментуючи споживчий попит.
Костюк підкреслив, що українська фарма вже зараз має потенціал задовольнити до 80% українського фармринку, а решта - це переважно препарати, які знаходяться під патентною охороною, або ще не зареєстровані вітчизняними виробниками або не можуть ними вироблятися з низки причин.
Що стосується доступу імпортних ліків на український ринок і можливих перебоїв з логістикою через війну, то компанія вже не бачить таких складнощів, які обмежували б цей доступ, сказав виконавчий директор "Фармака".
Свою логістику "Фармак" теж вже адаптував до військових умов і не має значних проблем у цьому напрямі. "Доставка сировини відбувається літаками до європейських аеропортів, а звідки автотранспортом доставляється в Україну. За цією ж аналогією здійснюється експорт продукції", - сказав він.
За його словами, у продажу компанії частка бюджетних закупівель у 2022 році знизилася на 4,1% порівняно з 2021 роком. "Держава отримує значну підтримку від країн-партнерів, зокрема й лікарськими засобами", - пояснив він.
Коментуючи роботу компанії в умовах воєнного часу, Костюк зазначив, що "виробничі процеси дуже страждають від перебоїв електропостачання та відключень".
"При зупинці понад 30 хвилин продукція чи сировина може бути забракована та знищена, а повторна підготовка приміщень та обладнання у такому разі триває понад вісім годин. Це призводить до зриву виробничих планів, суттєвих фінансових втрат та можливого дефіциту в аптеках життєво необхідних для населення препаратів. По-друге, від екстрених відключень і появи напруги виходять з ладу елементи виробничого обладнання, вартість яких - десятки тисяч євро, а терміни постачання нових компонентів замість двох-три місяців і навіть більше, що вийшли з ладу, - сказав він.
Він повідомив, що інвестиції "Фармака" в обладнання в період блекаутів вже перевищили позначку 50 млн грн".
Крім того, у 2022 році через інфляцію цін на сировину, збільшення вартості енергоресурсів та зміни в ланцюгах постачання значно підвищилася собівартість продукції.
У свою чергу директор з корпоративних комунікацій фармкомпанії "Дарниця" Василь Губарець, коментуючи підсумки 2022 року, серед факторів зменшення обсягів продажу ліків відзначив зниження доходів населення, міграцію населення за кордон та втрату значної кількості аптек на тимчасово окупованих територіях та у зонах активних бойових дій. Ще одним важливим фактором є надходження міжнародної медичної гуманітарної допомоги.
При цьому "Дарниця" залишається лідером роздрібного фармринку України у натуральному вираженні. Так, у 2022 році компанія виробила 173 млн. упаковок препаратів, що майже на рівні 2021 року, зазначив Губарець. "Це дозволило їй охопити 15,7% українського фармацевтичного ринку - удвічі більше, ніж найближчий конкурент", - сказав топ-менеджер.

Коментуючи викликані війною зміни споживчого попиту, Губарець звернув увагу на те, що підвищився попит на препарати від стресу, артеріального тиску та знеболювальні, при цьому зменшився продаж профілактичних засобів.
"Ми, звичайно, підлаштовуємося під потреби ринку. Також з'явився попит на такі специфічні засоби, як, наприклад, йодид калій для проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії. Ми розробили "Калій Йодід-125-Дарниця" – у квітні 2022 року у рекордні терміни, у співпраці з МОЗ та Радою оборони та безпеки України (РНБО), і передали на потреби МОЗ 6,5 млн доз безкоштовно", - сказав він.
Аналізуючи вплив війни на процеси імпортозаміщення, Губарець звернув увагу, що "за тимчасових проблем з наявністю тих чи інших іноземних ліків українські виробники можуть запропонувати генерики аналогічної якості, до того ж за меншою ціною".
Водночас, за його словами, дефіциту "ексклюзивних" імпортних ліків на ринках рецептури та безрецептури не спостерігалося.
Щодо зміни частки бюджетних закупівель у загальних обсягах продажів "Дарниці", Губарець повідомив, що частка госпітальних продажів у загальних обсягах продажів компанії у 2022 році за підсумками 11 місяців зросла до 10,6% з 6,6% у 2021 році. "Зростання продажів у госпітальному сегменті у "Дарниці" склало 96,9% у гривні і 51% в упаковках. Як наслідок, "Дарниця" збільшила свою частку на госпітальному ринку з 1,79% у 2021 році до 5,26% у 2022 -М", - сказав він.
Водночас через блекаути вся фарма, у тому числі й "Дарниця", змушена була перебудувати свою роботу. "Деякі виробничі процеси компанії були перенесені на нічну зміну та вихідні, а для зниження піків споживання по окремих ділянках встановили графік послідовної роботи", - розповів Губарець.
Крім того, в режимі економії електроенергії "Дарниця" вимкнула зовнішнє освітлення території та офісу/заводу, посилила контроль за режимом роботи обладнання та впроваджує концепт "Економний офіс".
Губарець також зазначив, що "з початком повномасштабного вторгнення було зруйновано ланцюжки постачання сировини, що відбилося на всій номенклатурі готових лікарських засобів".
"Ряд партнерів в односторонньому порядку скасували всі замовлення на постачання сировини, так що всю процедуру оформлення та виконання замовлень довелося розпочати з нуля. Високий попит на автотранспорт, заборона на виїзд водіїв за межі країни та проблеми з пальним викликали дефіцит транспорту та різке подорожчання цих послуг Наші постачальники в Україні з тих же причин не могли забезпечити себе сировиною для виробництва, тому вимагали зміни умов оплати (перейшли на підписку), проводили релокацію складських приміщень та виробництв. Все це негативно вплинуло як на ціну товару, так і на строки постачання. , - сказав він.
Губарець звернув увагу, що додатковим фактором зростання гривневих цін на сировину та матеріали в Україні стала різка зміна курсу валют у липні 2022 року. Ситуація з оплатами дещо покращилася лише після серпня зі скасуванням жорстких обмежень на купівлю валютних коштів для розрахунків (перелік критичного імпорту).

"Протягом 2022 року фармринок активно пристосовувався до нових реалій і намагався балансувати на межі можливого. Наша загартована команда забезпечила виробництво сировиною на 100%, незважаючи на всі виклики. За рахунок запасів сировини, зроблених перед повномасштабною війною, нам вдалося уникнути зупинки виробництва. березні ми виготовили 60% від довоєнного обсягу виробництва, а з квітня вийшли на довоєнний рівень повністю", - сказав він, зазначивши суттєве зростання собівартості продукції за рахунок збільшення витрат на логістику та сировину.
Прогнозуючи тренди на 2023 рік, Губарець підкреслив, що "Дарниця" очікує насамперед тенденцію зростання прихильності до вітчизняних брендів.
"Вітчизняні виробники можуть запропонувати якісні ліки, сертифіковані за європейськими стандартами GMP, за менші гроші", - наголосив він.
Зі свого боку і Костюк вважає, що українська фармацевтика має хороші перспективи у 2023 році. "Це та галузь, яка залучатиме інвесторів. Нам є що запропонувати. Це і контрактне виробництво, і трансфер технологій, і спільні R&D-дослідження з іноземними компаніями", - пояснив виконавчий директор "Фармака".
Крім цього, за його словами, українські фармацевтичні компанії намагатимуться активніше налагоджувати експорт.
Як повідомлялося, частка вітчизняних препаратів на фармринку у 2022 році зросла до 72% у натуральному та до 38% у грошовому вираженні. Загалом фармринок України у 2022 році скоротився на 42% у натуральному та на 23% у грошовому вираженні, кумулятивний продаж на фармринку у 2022 році становив близько 61 млрд грн у цінах входу в аптеку.