Як фармацевтична незалежність України посилить національну безпеку

Як працює фармацевтична галузь під час війни та що змінить надання галузі статусу стратегічної?

Ксения Величко GR менеджер фармацевтической компании "Дарница"

Наприкінці липня Уряд ухвалив рішення щодо внесення фармацевтичної промисловості за напрямком виробництва ліків та медичних виробів до пріоритетних сфер економіки. 

Воно могло б стати черговим в переліку подібних – українська фарма вже не вперше на рівні вищого керівництва держави визнається стратегічною галуззю. 

Але пандемія COVID-19 та війна поставили й країну, і фармацевтичне виробництво перед безпрецедентним вибором. 

Або підтримка фармацевтичної промисловості стає одним із реальних пріоритетів для держави, що, відповідно до заяви МОЗу, не на словах, а завдяки практичним крокам дозволяє залучити інвестиційну підтримку виробництва лікарських засобів, збільшити кількість робочих місць, уникнути колапсу у забезпеченні медичної системи ліками, або…

Від початку пандемії фармацевтична індустрія отримувала чутливі удари, які зачепили всі етапи діяльності виробників – від закупівлі сировини до процесу взаємодії лікарів із пацієнтами. 

Далі війна завдала колосальної шкоди ланцюжкам постачань, логістиці та дистрибуції у галузі. Наразі навантаження на українську фармацевтичну промисловість, яка й до цього працювала у надзвичайних умовах, є дуже високим. 

Хоча треба віддати належне керівництву держави: діалог та відкритість між владою та фармацевтичними компаніями з першого дня широкомасштабного вторгнення, прийняття оперативних змін у галузеве законодавство, а подекуди й нетривіальних заходів з боку держави та бізнесу дозволили швидко адаптувати галузь до нових умов.

Так, МОЗ запровадив низку змін щодо процедур державної реєстрації/перереєстрації лікарських засобів та їх обігу на період дії воєнного стану. 

Ці зміни пом’якшили навантаження на фармвиробників, а також посприяли оперативному наповненню ринку і забезпеченню держави необхідними лікарськими засобами.

Як приклад майже миттєвого результату, фармацевтична компанія "Дарниця" у співробітництві із МОЗ та РНБО в травні цього року зареєструвала препарат для захисту населення від радіоактивного йоду та передала 5,25 млн доз на потреби МОЗ безплатно. 

Зараз "Дарниця" продовжує співпрацювати з державою у напрямку захисту населення від радіаційного та хімічного ураження і безперебійно виробляє лікарські засоби для забезпечення нагальних потреб МОЗ, медичних закладів та населення.

Також уряд комунікує з громадянами про необхідність купувати українські ліки та підтримувати вітчизняних виробників. Врешті, українські ліки та їх іноземні аналоги не відрізняються ані якістю, ані сировиною, з якої вони виготовляються, ані сертифікатами GMP (Good Manufacturing Practice). 

Ключова відмінність – це ціна (іноземні аналоги зазвичай в 3-4 рази дорожчі) і те, що українські виробники створюють робочі місця в Україні, сплачують податки та наповнюють держбюджет в Україні та розвивають українську економіку.

Але щоб гарантувати подальше безперебійне виробництво ліків та медвиробів й постачання їх до кінцевого споживача, збереження їх цінової доступності в межах рішення Уряду потрібні подальші кроки, на які зараз з нетерпінням чекають гравці ринку.

Перш за все виробникам від держави потрібна сформульована стратегія розвитку української фармацевтичної індустрії, як невіддільної частини системи охорони здоров’я. 

Бізнесу важливо розуміти довгострокові плани розвитку медичної системи країни, програм відшкодування вартості ліків та державних закупівель. 

Державне замовлення лікарських засобів на основі багаторічних програм дозволить національним виробникам сміливо інвестувати у нове обладнання, розширювати потужності, створювати нові робочі місця. 

Для активізації виходу українських виробників на європейські ринки необхідно сприяння Уряду щодо зняття тарифних та нетарифних бар’єрів, зокрема, шляхом взаємного визнання сертифікатів якості GMP.

Важливо підкреслити, що інституційна підтримка фармацевтичного виробництва не потребує прямих дотацій. Українська фармацевтична галузь є повністю самодостатньою, займаючи 4,1% ВВП переробної промисловості. 

Її продукція популярна у багатьох країнах світу, і за останні 5 років експорт лікарських засобів з України збільшився на 64%.

Незалежність країни, її національна безпека складається з багатьох чинників, серед яких є й фармацевтична незалежність. І українське фармацевтичне виробництво здатне гарантувати її, забезпечуючи як армію, так і населення значною частиною необхідних ліків. 

Вже сьогодні українські підприємства, за даними дослідницької компанії Proxima Research, займають більшість ринку в споживанні – 65% та виготовляють 61% ліків з Національного переліку лікарських засобів. 

Два з трьох лідерів ринку – саме українські компанії. В Україні є 113 заводів, які виготовляють ліки. І багато з них оснащені на кращому світовому рівні, не тільки не поступаючись, а перевершуючи технологічно конкурентів з європейських країн. 

Наявні виробничі й наукові потужності, кваліфіковані кадри дозволяють швидкими темпами розширювати номенклатуру ліків в рамках державно-приватного партнерства та державних замовлень, що збільшить стійкість системи охорони здоров’я в умовах катаклізмів та примх навколишнього світу.