Нові тренди фармацевтичної галузі

За даними Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, у перші дні війни працювало лише близько 10% аптечних закладів. Це позначилося і на доходах фармацевтичного ринку. Якщо до війни він демонстрував дива високої маржинальності, то після початку російського вторгнення у березні скоротився на 11%, у квітні – майже на 30%, у травні – на 24%.

Зараз, констатують основні гравці ринку, ринок повернувся на рівень 2021 року, демонструючи приріст +0,38%.

За словами Андрія Обрізана, генерального директор ФК «Дарниця», на ринку відбулися тектонічні зсуви, в тому числі – через зменшення споживачів. Адже, за даними ООН, близько 6,5 мільйонів українців виїхали за кордон, тому ринок чисто математично втратив понад 15% споживачів. Ще 10 млн мають статус внутрішньо переміщених осіб: вони виїхали до безпечніших регіонів, і це вплинуло на їхні спосіб життя, структуру споживання, а головне – на доходи. Вже зараз помітно, що люди все частіше купують таблетки не цілими упаковками, а на кілька прийомів, відмовляються від деяких «необов’язкових» препаратів, наприклад, вітамінів.

Між тим, експерт наголошує на позитивній тенденції ринку:

«До повномасштабної фази війни експорту української фарми заважали іноземні регуляторні обмеження, які було вкрай важко зняти. Але сьогодні світ змінився, й Україна посіла в ньому принципово нове місце. Це можливість отримати зелене світло для галузі, що виробляє товари з високою доданою вартістю та готова до стрімкого розширення своєї присутності в інших країнах – як за наявними потужностями, так і за якістю продукції», – переконаний Андрій Обрізан.

За словами директорки з корпоративних комунікацій, «Фармак» Євгенії Піддубної, вторгнення росії сильно вдарило по фармацевтичних компаніях, у тому числі, і «Фармаку». Вони вимушені були призупинити виробництво, і через недоступність або знищення складів втратили велику кількість продукції – як готових ліків, так і сировини. Проте змогли підлаштуватися під нові умови, провели релокацію виробництва та продовжувати працювати.

«Наразі ситуація стабілізується. Гострий дефіцит лікарських засобів подолано завдяки роботі українських виробників, імпорту та гуманітарній допомозі з-за кордону. Поступово відновлюється й експорт за позиціями, які не є дефіцитними в Україні», – повідомила Євгенія Піддубна.

Директор проєктного офісу ще однієї великої фармкомпанії – корпорації «Артеріум» Станіслав Рачкевич наголошує, що найбільшим викликом для фармацевтичного бізнесу стала логістика, адже через бойові дії на Київщині та Чернігівщині та заблоковані порти довелося перебудовувати логістичні ланцюжки. Рачкевич нарікає й на деякі законодавчі зміни, які негативно вплинули на галузь – нові правила щодо валютного контролю, критичного імпорту, закриття реєстрів тощо.

Загалом фахівці відзначають, що змінилася кон’юнктура ринку лікарських засобів. Через ускладнення логістики велика частина імпортних ліків майже зникла з ринку. А ті бренди, які залишилися працювати на російському ринку, українці просто ігнорують і не купують їхню продукцію.

Крім того, істотно змінився продуктовий портфель у фармацевтичній галузі. Наприклад, потреба в інфузійних, кровоспинних та антибактеріальних препаратах зросла в кілька разів.

Не останню роль грають і ціни на ліки. За даними компанії Proxima Research,  порівняно з минулим роком в цілому по ринку за березень-квітень зростання на медичні препарати зафіксовано на рівні 20%. Як заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, вартість ліків формує низка факторів: падіння курсу гривні по відношенню до долара та євро, зростання вартості палива, ускладнення логістики імпортних лікарських засобів тощо.

Крім того, Радуцький відзначив проблему відсутності обігових коштів в аптечних мережах. Адже для відновлення роботи на деокупованих територіях, компенсації збитків аптечним мережам потрібні ресурси. Ще одна проблема – кадровий дефіцит у тих регіонах, які перебували під окупацією росіян або де тривають бої.

І гравці ринку, і чиновники виступають проти жорсткішого регулювання фармацевтичного ринку, зокрема, контролю за ціноутворенням. Адже подібні заходи можуть призвести до виникнення дефіциту на товари або появи «чорного ринку».

На їхню думку, ля того, щоб врегулювати ціни ринковими методами, потрібно створити необхідні умови для відкриття якомога більшої кількості аптек, що припинили роботу через війну. Адже конкуренція — найкращий інструмент для зниження вартості товару. Крім того, варто вирішити питання пільгового кредитування аптечних мереж, щоб вони мали обігові кошти для подальшої роботи.

Вікторія Чирва