Вступ-2023: чому контрактників менше ніж бюджетників, а відсоток виконання держзамовлення зменшився

Світлана Тернова,

редактор ThePharmaMedia, журналіст

Війна змінила ставлення до багатьох речей. Чи вплинула вона на вибір професії лікаря? І чи вдалося поєднати вибір абітурієнтів та інтереси держави у цьогорічній кампанії, яка позначилася збільшенням держзамовлення на окремі спеціальності в рази, відтоком абітурієнтів за кордон і «втратою» іноземних студентів, поверненням чи й підвищенням «вступної планки»?

Про результати і особливості цьогорічної вступної кампанії на медичні та фармацевтичні спеціальності – наша розмова з начальником Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, доктором фармацевтичних наук, професором Сергієм УБОГОВИМ.

Медичні спеціальності залишаються популярними

Взагалі перед системою медичної освіти сьогодні стоять дуже серйозні виклики. У деяких закладів навіть стоїть завдання вижити. Тому маємо прицільно працювати над актуальними проблемами. При цьому у фокусі уваги має бути якість підготовки кадрів.

Які основні підсумки цьогорічної вступної кампанії до медичних та фармацевтичних вишів?

Попри війну медичні спеціальності як і раніше мають попит серед абітурієнтів. Найбільше — «Медицина», «Фармація», «Стоматологія». Щоправда, цьогорічні показники виконання держзамовлення дещо менші порівняно з торішніми. Зокрема, на бюджетну форму навчання за спеціальністю «Медицина» вступило 2285 осіб, що на 8% менше ніж торік.

Частково це можна пояснити тим, що у 2022 році, коли потрібно було провести вступну кампанію в екстремальних умовах початку війни, ми прибрали мінімальний конкурсний бал на медичні спеціальності. У цьому ж році його відновлено, а на «Фармацію» навіть підвищено — зі 130 до 140 балів. Бо попри все ми повинні не переставати дбати про якість підготовки майбутніх фахівців. Підняття «вступної планки» певною мірою вплинуло на кількість тих, хто міг вступити до медвишів. Ще одна вагома причина — частина українських абітурієнтів вирішила здобути освіту за кордоном. Деякі країни Європи створили для цього дуже лояльні умови, приймали наших абітурієнтів без іспитів на контракт, а подекуди надали можливість навчатися на бюджеті. Попри це, можна стверджувати, що наші медичні виші утримали популярність серед абітурієнтів.

А чи їдуть в Україну іноземні абітурієнти?

На жаль, цьогоріч з цим – велика проблема для університетів. Іноземні вступники побоялися їхати в Україну з цілком очевидних, а саме безпекових міркувань. Тож якщо університети раніше заробляли суттєві кошти за рахунок підготовки іноземних студентів, що давало можливість відкривати нові ставки, закуповувати обладнання, робити ремонти, осучаснювати інфраструктуру, створювати симуляційні навчальні центри, то цьогоріч вони відчули значні обмеження таких можливостей. Таким чином, медичні виші у періоді воєнного стану мусять працювати в умовах обмеженого фінансування.

Загалом станом на сьогодні ми маємо лише 10 іноземців-першокурсників на медичних спеціальностях в усіх вишах, підпорядкованих МОЗ. А раніше їх в середньому було близько 1,5 тис. Додатковий набір на контрактну форму навчання буде продовжено до листопада, але особливого оптимізму з цього приводу не виникає. Крім того, на разі багатьох іноземних студентів, особливо з Індії, у нас «перехоплює» рф, також вони їдуть у Грузію, Киргизстан та інші пострадянські країни Середньої Азії, де немає подібних вступних бар’єрів, КРОКів тощо. Тобто якість підготовки там на нижчому рівні, ніж у нас, але умови вступу та навчання – більш лояльні.

Новації університетів: філії за кордоном та кампуси в безпечних регіонах

І як утримати «своїх» та привабити іноземців?

Попри вищесказане, ми не опускаємо руки, а шукаємо рішення. Так, по-перше, деякі наші університети планують відкрити філії за кордоном — для навчання українців, які туди тимчасово виїхали. По-друге, відкриваються кампуси на заході України, зокрема в Закарпатті, де найбільш безпечні умови навчання для іноземних студентів. Ми намагаємося донести цю інформацію до посольств інших країн, але страх перед війною поки ще відлякує іноземний контингент. Там, де це можливо, зберігаються дистанційні (особливо для перших курсів) та комбіновані форми навчання. Однак у деяких країнах, у тому числі в Індії, не визнають дистанційної форми навчання медиків. Тому робитимемо так, аби відповідати вимогам країн, представники яких у нас захочуть навчатися.

Держзамовлення за деякими спеціальностями збільшено в рази

Тож наскільки вдалося виконати держзамовлення і які університети впоралися з цим найкраще?

До п’ятірки лідерів з виконання держзамовлення увійшли НМУ імені О.О. Богомольця (95%), Тернопільський НМУ імені І.Я. Горбачевського та Вінницький НМУ iм. М.І.Пирогова (по 93%), Львівський НМУ імені Данила Галицького (91%) та Дніпровський державний мед університет (90%). Але цифри можуть дещо змінитися за рахунок додаткової сесії.

При цьому зазначу, що на дві спеціальності, попит на які значно зріс у період воєнного стану, ми істотно збільшили державне замовлення: на «Медичну психологію» — удвічі (і всі місця заповнені), а на «Терапію та реабілітацію» – у 6, 5 разів! Втім, рішення щодо напрямку реабілітації було прийнято аж на початку серпня, коли більшість випускників уже визначилися з вибором і подали документи. Тому держзамовлення вдалося виконати на 64%, за рахунок додаткових наборів плануємо підвищити цей показник. Якщо ж порівняти відсоток виконання держзамовлення на інші напрямки, то цифри минулого й нинішнього року виглядають наступним чином:

• «Стоматологія» — 97 % і 89% відповідно,
• «Медицина» – 95% і майже 88%,
• «Педіатрія» – 91% та 76, 5 %,
• «Фармація» — 93% і майже 84 %.

Щодо «Фармації», врахуйте підвищення до 140 балів і те, що торік ми суттєво збільшили план держзамовлення за цим напрямком. Якщо раніше він ніколи не перевищував 100 місць, то другий рік поспіль виділяємо 300. І це правильно. Адже коли на початку війни закривалися аптеки, держава зрозуміла, що таку стратегічно важливу галузь не можна повністю віддавати у приватні руки. Мають бути і державні та комунальні аптечні заклади, а також підготовка кадрів для фармації за бюджетні кошти.

Цьогоріч випускників шкіл не приймали на заочну форму навчання за спеціальністю «Фармація».

Так, цією можливістю могли скористатися лише випускники фармколеджів. Таке нововведення було запровадження з метою підвищення якості підготовки фахівців цього профілю. Натомість з’явилася вечірня форма навчання, яка доступна й для випускників шкіл. У нинішніх умовах виші змушені бути гнучкими і запроваджувати комбіновані форми.

Де попит – там і зростання рейтингового балу

Чи збільшився цьогоріч середній рейтинговий бал вступу?

Порівняно з 2022 роком він частково збільшився на «Стоматологію» (164 і 186 відповідно), «Медичну психологію» (151 та 175), «Фармацію» (150 і 159). Можна розглянути статистику і в розрізі університетів. Оскільки найбільшу кількість місць державного замовлення було за напрямком «Медицина», то про нього й скажу. Найвищий бал був у Харківському НМУ (169), на другому місці – Львівський НМУ імені Данила Галицького (168), далі — НМУ імені О.О. Богомольця (167), Дніпровський державний мед університет (166,7) та Тернопільський НМУ імені І.Я. Горбачевського (166).

Контрактників стало набагато менше

Чи збільшилась кількість бажаючих вступати на контракт?

Статистика істотно зменшилася через «втрату» іноземців. У деякі роки на контракт за деякими спеціальностями вдавалося набрати вдвічі більше студентів, ніж на бюджет. А цьогоріч картина докорінно змінилася. Якщо в цілому до університетів, підпорядкованих МОЗ, на магістратуру вступило 7 387 осіб, то контрактників серед них лише 44%, решта – бюджетники. Зокрема, на «Стоматологію» за контрактом вступило 1400 осіб, на «Фармацію» — 886, на «Медицину» — 803, на «Медичну психологію» — 138, на «Педіатрію» — лише 17, на «Терапію та реабілітацію» та «Технологію медичної діагностики та лікування» — по 14 осіб.

Не менш важливою є підготовка бакалаврів. Чи успішним був набір?

На бакалавраті в закладах, підпорядкованих МОЗ України, за напрямками «Медсестринство» маємо 73% виконання держзамовлення, «Технології медичної діагностики та лікування» — 64%, «Терапія та реабілітація» -54%. Та враховуючи, що держзамовлення за останнім напрямком було збільшено в десятки разів, результат можна вважати задовільним. Хоча ми розуміємо, що ці спеціальності потрібно більше популяризувати — такі фахівці вкрай потрібні. І це має бути спільною роботою МОЗ та відповідних закладів освіти.

З одного боку, ми бачимо хороші рейтингові бали, зокрема, найвищими вони були на «Терапію та реабілітацію» та «Технологію медичної діагностики» -153, на «Медсестринство» — 145. З іншого боку, сьогодні створено багато коледжів різної форми власності, тому є серйозна конкуренція за здобувачів освіти.

Взагалі перед системою медичної освіти сьогодні стоять дуже серйозні виклики. У деяких закладів навіть стоїть завдання вижити. Тому маємо прицільно працювати над актуальними проблемами. При цьому у фокусі уваги має бути якість підготовки кадрів.