Стратегічні кадри для фарми: як в Україні готують фахівців для галузі

Чому компанії відчувають дефіцит спеціалістів і як це можна виправити

Влітку 2022 року фахівців, які працюють над створенням ліків, було визнано стратегічним активом країни – Кабінет Міністрів додав фармацевтичну промисловість до переліку пріоритетних галузей економіки. Урядове рішення мало на меті сприяти розширенню потужностей виробників для безперебійного забезпечення населення медикаментами, а також дозволити компаніям наймати більше фахівців із виготовлення продукції.

Позитивні зрушення, одначе, підсвітили й давню проблему фарми. Попри те що зайнятість у галузі престижна й високооплачувана, останні декілька років виробникам гостро не вистачає нових професійних кадрів, особливо до відділів дослідження і розробок ліків.

Досвідчених фахівців взяти з ринку майже неможливо, а пошук кваліфікованих молодих спеціалістів із потрібними практичними навичками перетворився для фарми на квест. Галузь стрімко розвивається, і не всі освітні заклади, які навчають фахівців для неї, встигають адаптувати програми під такі оперативні зміни.

Mind розбирався, як вітчизняна система освіти готує кадри для фармацевтичної галузі, і що потрібно, аби скоротити розрив між кваліфікацією випускників та очікуваннями роботодавців.

Яких фахівців компанії шукають для виготовлення ліків?

До відділів фармацевтичних розробок компанії найчастіше шукають хіміків і технологів. Перевагу надають спеціалістам із вищою хімічною, хіміко-технологічною, біотехнологічною та фармацевтичною освітою.

Здавалося б, підготовку кадрів для фармпромисловості мають здійснювати профільні виші. І в Україні якраз працюють 17 закладів вищої медичної освіти, які готують фахівців за спеціальностями «Фармація» та/чи «Промислова фармація». Проте виробники потребують спеціалістів із максимально ґрунтовними знаннями з хімії, тому шукають хіміків і технологів, які здобували освіту в класичних університетах.

Найкращий рівень підготовки, з досвіду компанії «Дарниця», демонструють випускники та студенти Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (спеціальність «Фармацевтична хімія») та Київського національного університету імені Тараса Шевченка (є кафедра аналітичної хімії, де майбутні спеціалісти з фармацевтичної хімії вивчають хімію лікарських засобів).

Крім того, роботодавці цінують кандидатів, які навчалися в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ). Тут, зокрема, є факультет біотехнології і біотехніки з кафедрою промислової біотехнології та біофармації. Хороших хіміків і технологів компанії знаходять і серед випускників Національного авіаційного університету та Львівської політехніки.

Нині в Україні працює понад 100 фармацевтичних підприємств, які виготовляють ліки, і потреба в кадрах для них лише зростає: згідно з останньою аналітикою robota.ua, у сфері медицини та фармацевтики на 1050 резюме припадає 2950 вакансій. Водночас влаштуватися до фармкомпанії молодим спеціалістам, які щойно здобули вищу освіту, складно.

Чому компанії відмовляють випускникам у роботі?

Головна причина того, чому фармвиробники нечасто беруть на роботу вчорашніх студентів, полягає в тому, що кандидатам бракує практичних навичок. «Отримати готового досвідченого спеціаліста після університету складно. Випускникам потрібно від пів року і більше практичного навчання, щоб відповідати вимогам відкритих вакансій», – розповіла керівниця відділу фармацевтичних розробок компанії «Дарниця» Оксана Дідик, навівши як приклад вакансію хіміка на підприємстві, для якої шукають спеціаліста з 3–5 роками досвіду і ґрунтовними теоретичними знаннями.

 За її словами, для такої роботи прикладні речі – ключові, а у вітчизняних вишах здебільшого недостатньо потрібного сучасного обладнання, щоб їх опанувати. Також заклади потребують більше програм стажування і співпраці з виробництвами.

Чого в навчальних програмах бракує самим студентам?

Студенти та випускники підтвердили ті самі проблеми в системі підготовки кадрів, які перелічили фармкомпанії:

1. Здобуті у виші знання відповідають не всім вимогам вакансій і потребам виробництва. Щоб працевлаштуватися, студентам потрібно доучуватись/перевчатись або власними силами, або вже в компанії.

2. У випускників недостатньо практичного досвіду на виробництвах і в лабораторіях. «Іноземні студенти більшу частину навчання проводять в лабораторіях чи на стажуваннях. Саме це робить їх кращими спеціалістами, тоді як ми отримуємо лише теорію», – розповіла Mind випускниця медичного університету спеціальності «Фармація» на умовах анонімності.

3. Студентів навчають переважно теоретики: профільні предмети найчастіше закріплені за викладачами, котрі не мають досвіду роботи й не працювали на посадах, які хотіли б в майбутньому обіймати студенти. «Викладачі добре знають теорію, але не навчають, як застосовувати її в реальному житті», – поділилася колишня студентка.

4. Випускники не до кінця розуміють, як можуть реалізувати себе на фармринку. «Як студенти можуть з натхненням опановувати їхню професію, якщо вони навіть не знають, ким можуть стати в майбутньому (окрім провізора в аптеці)? Коли я почала вивчати ринок працевлаштування вже з боку компанії, то була в захваті від кількості посад та їх різноманітності, у яких можна себе реалізувати», – із сумом розповіла випускниця медуніверситету.

5. Після повномасштабного вторгнення ситуація додатково ускладнилася, бо було знято ліміт на дистанційне навчання, і тепер деякі освітні заходи відбуваються онлайн, тобто без практики.

Що роблять фармкомпанії для вирощування кадрів

Щоб трохи знизити дефіцит кваліфікованих кадрів, фармацевтичні компанії розробляють власні рішення проблеми.

 Наприклад, у «Дарниці» працює програма стажування для студентів 4–5 курсів.

«Тим студентам, що демонструють хороший теоретичний рівень підготовки, прагнення до саморозвитку та швидко освоюють нові знання, ми згодом пропонуємо постійну співпрацю. При відборі на програму стажування ми розуміємо, що у студентів або випускників немає достатніх практичних навичок, але наявність ґрунтовних теоретичних знань із хімії чи технології – принципова», – розповіла керівниця відділу фармацевтичних розробок компанії Оксана Дідик.

Компанії також активно співпрацюють зі студентськими організаціями (зокрема, з Українською фармацевтичною студентською асоціацією, UPSA), виступають лекторами в освітніх програмах, беруть участь у конференціях і кар’єрних заходах, де розповідають про реалії роботи, проводять студентам екскурсії до себе на підприємства, щоб майбутні фахівці на власні очі побачили, як створюються ліки, та розуміли, куди їм рухатися в навчанні.

Зокрема, «Дарниця» у кооперації з UPSA записує серію подкастів про фарму, в яких співробітники підприємства експертно розповідатимуть про клінічні випробування, реєстрацію, виробництво, логістику, маркетинг і фармаконагляд. Крім того, у травні 2023 року компанія спільно з UPSA запускає менторський проєкт #PharmBuddy, у межах якого співробітники «Дарниці» протягом трьох місяців допомагатимуть підопічним, будуватимуть із ними індивідуальні навчальні плани. Проєкт розрахований на студентів спеціальностей «Фармація», «Промислова фармація» та «Біотехнологія».

Кроки назустріч: як наблизити випускників до фарми?

Якість підготовки фахівців для фармгалузі залежить від усіх учасників процесу: вишів, роботодавців та студентів – тому й вирішувати її можна лише спільно.

Здобувачів освіти фармкомпанії закликають проходити стажування та частіше відвідувати екскурсії – тобто вивчати на практиці, як працює виробництво, і визначатися, чи підходить це їм. Роботодавці одразу бачать студентів, які не обмежуються університетським курсом, цікавляться додатковою інформацією і розширюють знання про роботу галузі.

Щодо вишів, то з ухваленням 2014 року закону «Про вищу освіту» вони мають право самостійно розробляти та затверджувати навчальні плани, змінювати їх і залучати до освітнього процесу роботодавців, щоб наблизити програми й галузеві стандарти до потреб реального ринку. І компанії готові до такого діалогу.

Якісна підготовка кадрів для фарми можлива лише за умови тісної співпраці освітян і виробників.

Тому представники фарми пропонують залучати до викладання у вишах більше фахівців із тривалим практичним досвідом. Таким чином студенти дізнаватимуться про зміни в галузі та сучасні методи роботи з перших вуст і знатимуть, як застосувати знання на практиці.

Ефективними були би й регулярні зустрічі представників компаній зі студентами, тренінги чи предметні курси в інститутах від практиків. Під час таких заходів співробітники підприємств розповідали б про конкретні напрями роботи в компанії, у яких майбутні спеціалісти могли би себе реалізувати, та актуальні вимоги до них.

Щоб підприємства мали змогу брати на стажування більше студентів, заклади освіти й компанії могли б спільно переглядати підходи до програм із виробничої практики.

 Долучитися до розв'язання питання практичної підготовки майбутніх фахівців фарма також може, допомагаючи вишам з оновленням матеріально-технічної бази для прикладних занять.

З огляду на те, що фармгалузь стрімко розвивається, оперативно адаптувати навчальні програми та стандарти під такі швидкі зміни допомагав би постійний діалог між освітянами й виробниками. Тоді сторони мали б змогу обмінюватись інформацією про те, на яких фахівців є попит у конкретний період, які дисципліни варто додати, поглибити чи прибрати з навчального плану та якого напрямку знань бракує фахівцям, щоб бути затребуваними на ринку.