Українська медицина розвивається навіть в умовах війни

Тетяна Стасенко,

Журналіст, редактор ThePharmaMedia

22 травня в Києві відбувся Національний форум охорони здоров’я-2025.

«Медики України, рятуємо, перемагаємо, відбудовуємо!» – таке гасло для цього заходу обрали його ініціатори та організатори – Українська федерація професійних медичних об’єднань (УФПМО), за підтримки МОЗ України, Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування ВР України, НСЗУ, НАМН України, НУОЗ імені П.Л.Шупика, за фінансування ГО «Медглобал Україна».

Відкривав Форум та модерував його перше пленарне засідання, що було присвячене питанням охорони здоров’я України у воєнний та післявоєнний час, професор В’ячеслав Камінський, ректор НУОЗ імені П.Л.Шупика, президент УФПМО.

Він, зокрема, нагадав, що історія федерації налічує вже майже тридцять років, зараз вона об’єднує 96 медичних асоціацій.

Її членами є 80 тисяч лікарів, понад 10 тис. фармацевтичних працівників, понад 100 тис. медичних сестер.

Отже, нині – це потужна самоврядна організація, що діє за дорученням та в інтересах медиків.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України у своїй доповіді докладно розповів про стратегічно важливі задачі, що стоять зараз у т.ч. перед МОЗ України:

«Форум – це про підняття питань, що потребують активного розгляду, вирішення та напрацювання дорожньої карти», – підкреслив міністр. – Ми досить часто говоримо про реформу системи хорони здоров’я, але досить рідко обертаємось назад й аналізуємо: що вдається, що ні. В лікарській та політичній спільноті часто багато критики або позитиву, але дуже мало раціоналізму. Тому задача цього форуму – обговорити фінансовий захист. Фінансовий захист повинен стосуватися двох учасників процесу – пацієнта та медичного працівника», – наголосив Віктор Ляшко.

Він повідомив, що на сьогодні створено й затверджено 27 стратегічні документи. Більшість з них створені безпосередньо МОЗ України, в інших МОЗ – співавтор. Так чи інакше, але до впровадження цих стратегій має залучитися вся професійна спільнота. Центральним документом, звісно ж є Стратегія розвитку охорони здоров’я – 2030.

Тож міністр звернувся до медиків та органів місцевого самоврядування з проханням працювати за ним.

Він особливо наголосив: «…важливо, щоб він був живим. Бо, якщо ми затвердили стратегію, а за 5 років не внесли жодної зміни, – цей документ не живий, на нього ніхто не звертає уваги. А, якщо в документ вносяться зміни, відповідно до тих актуальних викликів, які є, – значить за документом працюють».

Міністр докладно зупинився майже на кожному з пунктів Стратегії, що стосувалися таких чутливих тем, як сімейна медицина, боротьба з ССЗ та інсультами; розвиток екстреної медичної допомоги; онкологія; фінансовий захист пацієнтів; забезпечення якості медичної допомоги (зокрема, щодо перепрофілювання/створення установи з контролю якості меддопомоги) тощо.

На завершення своєї доповіді Віктор Ляшко повідомив про експериментальний проєкт, в межах якого Львівську обласну лікарню було передано Львівському медичному університету: «Тепер у нас є університет, в якому є повноцінна теоретична база та клінічна база. Саме через експериментальний проєкт у цьому університеті ми хочемо поєднати, щоб, умовно, кафедру та відділення очолювала одна людина, для того, щоб практика та наука були поєднані…це нормальний європейський підхід. Пробуємо це реалізувати, долучайтеся! За результатами – приймемо виважене рішення», – пообіцяв міністр охорони здоров’я України.

Він також анонсував хороші новини для сімейних лікарів – значне підвищення капітаційної ставки, а відтак й вищі зарплати вже з наступного року.

Тетяна Єгорова-Луценко, голова Харківської обласної ради, президент Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» розповіла про досвід роботи у прифронтовій області, про виклики війни, й гідну на них відповідь

«Українці та українська держава показують, що ми можемо не просто відновлюватися, а робити навіть краще, ніж наші партнери в сусідніх країнах», – упевнена пані Тетяна.

Вона розповіла про будівництво в Харкові підземної лікарні «Ковчег», про те, як вдається долати проблеми щодо кадрового забезпечення, щодо оплати роботи медиків (зокрема, й завдяки пакетам НСЗУ). Вона зауважила, що ініціатива МОЗ щодо фінансового заохочення для молодих спеціалістів (200 тис. грн «підйомних», забезпечення житлом тощо) також може сприяти розв’язанню цієї проблеми.

Анатолій Казімірчук, професор, генерал-майор медичної служби, командувач Медичних сил ЗСУ, у своїй доповіді передусім відзначив величезне значення єдиного медичного простору, який дає можливість отримати необхідну медичну допомогу всім пораненим військовослужбовцям.

За роки війни, нагадав спікер, що триває значно довше, ніж 3 роки, створені й відпрацьовані маршрути пацієнтів з різноманітними бойовими травмами, сформовано відповідні медичні команди. Саме завдяки всім цим комплексним заходам, на переконання генерал-майора, дуже багато поранених військовослужбовців після лікування повертаються до лав ЗСУ.  

Василь Лазоришинець, професор, академік, в.о. президента НАМН України розповів про сьогодення та перспективи розвитку Національної академії медичних наук України.

Зокрема, доповідач відзначив, що заклади НАМН увійшли до єдиного медичного простору країни – це 189 пакетів медичних послуг в рамках програми медичних гарантій, на суму 6 млрд 539 млн грн.

Таким чином, наукові установи НАМН системно залучені до реалізації ПМГ.

Натомість існують і проблеми, що потребують розв’язання – тарифікації, ресурсного забезпечення тощо.

«Заклади Національної академії медичних наук максимально орієнтуються на потреби воєнного часу. Всі інноваційні розробки провідних науковців Академії спрямовуються на збереження здоров’я військовослужбовців на всього населення України», – запевнив Василь Лазоришинець.

Михайло Радуцький, народний депутат України, голова комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування ВРУ у своєму виступі прокоментував результати інтерактивного опитування, що відбулося напередодні в чаті панельної дискусії.

Зокрема, спікер поділяє думку більшості присутніх, які відповіли схвально на запитання: «Чи вважаєте ви, що реформа фінансування «гроші йдуть за пацієнтом» забезпечила стійкість системи охорони здоров’я під час війни?».

«Завдяки реалізації медичної реформи Україні вдалося пройти пандемію коронавірусу та забезпечити стабільну роботу системи охорони здоров’я в умовах повномасштабної війни», – переконаний Михайло Радуцький.

Він відзначив ще один позитивний аспект: «єдиний медичний простір: напрацьовані механізми співпраці між військовими та цивільними дозволяють лікувати переважну більшість поранених захисників у комунальних та державних медичних закладах. Значну роль у лікуванні військовослужбовців відіграють інститути НАМНУ, які від початку цього року працюють за контрактами з НСЗУ».

Приємна та зворушлива частина заходу – нагородження номінантів «Майбутнє медичної професії» – молодих лікарів, медичних сестер та фармацевтів.

Також у рамках форуму відбулося дві важливі панельні дискусії – «Фінансування охорони здоровʼя України в умовах глобальних викликів. Забезпечення фінансового захисту пацієнтів та медичних працівників» та «Перспективи розвитку медичної професії: освіта, професійні стандарти та лікарське самоврядування», де учасники заходу порушували питання, актуальні на сьогодні для галузі та її працівників. Їх пропозиції та ініціативи увійшли в підсумковий документ – резолюцію Форуму, яка має стати орієнтиром для вирішення озвучених на Форумі проблем.